З досвіду використання міжпредметних зв’язків при розв’язуванні задач з виробничим змістом на уроках хімії

З досвіду використання міжпредметних зв’язків при розв’язуванні задач з виробничим змістом на уроках хімії

У статті розповідається про досвід використання міжпредметних зв’язків на уроках хімії. Наведено приклади задач з професійним спрямуванням і рекомендації по їх використанню.

Ключові слова: міжпредметні зв’язки навчально-виховний процес, професійна профілізація предмета, проблемність, взаємозв'язок.

   Постановка проблеми. Питання одного предмету часто не можна вирішити тільки за допомогою понять даного предмету і виникає необхідність залучення знань з інших (суміжних) дисциплін. Зв'язки між предметами не руйнують структуру предмета, а укріплюють предметну систему навчання. Використання зв'язків між предметами у різних видах дає можливість гнучко змінювати зміст і методи предметного навчання, зберігаючи специфіку окремих предметів. Як показують багаторічні спостереження педагогів, протягом останніх років на навчання у професійно-технічні навчальні заклади вступають учні з надзвичайно низько шкільною підготовкою з  природничо-математичних дисциплін, що створює труднощі для розуміння наукових основ техніки і технології. Отже, виникає суперечність між потребою у фундаменталізації знань учнів, як майбутніх фахівців, і низькою мотивацією їх здобування у навчальному закладі. Тому за умови вмілого застосування знань, методів і засобів з одного предмета при вивченні інших створюється широка можливість для систематизації знань учнів, усунення дублювання окремих питань у різних предметах, формування світогляду і загального розвитку учнів.

    Аналіз досліджень і публікацій. Проблемою вивчення міжпредметних зв'язків займалися М.П.Барболін, А.П.Беляєва, М.І.Махмутов, Г.М.Варковецька, А.З. Шакирзянов та інші. У їхніх працях розглядалися важливі аспекти міжпредметних зв'язків: визначення і класифікація міжпредметних зв'язків, міжпредметні зв'язки при підготовці робітників конкретних професій і різних профілів, міжпредметні зв'язки при вивченні окремих предметів, міжпредметні зв'язки між предметами різних циклів (як суміжних, так і несуміжних), міжпредметні зв'язки як один з рівнів інтеграції знань.  Проблема міжпредметних зв'язків є настільки важливою, що потреба у їх вдосконаленні продовжує існувати. Над вирішенням цієї проблеми постійно працюють педагогічні колективи, оскільки це є умовою створення цілісного навчально-виховного процесу навчальних закладів.

   Метою статті є вдосконалення навчально-виховного процесу на основі реалізації основних принципів дидактики і професійної педагогіки, зокрема, політехнічного, професійного спрямування, міжпредметних зв'язків, наступності.

   Виклад основного матеріалу. Неможливо уявити досконалу професійну

підготовку майбутнього спеціаліста без високого загальноосвітнього рівня. Розв'язання соціально-економічних проблем належить школі, професійно - технічним навчальним закладам, коледжам та вузам. Оволодіння професією і основами наук становить єдиний навчально-ви­ховний процес в ПТНЗ. Загальноосвітні предмети мають служити не лише базою для вивчення спеціальних дисциплін, а й безпосередньо сприяти формуванню основ професійної підготовки учнів. Значний інтерес до матеріалу, який вивчається, виникає в учнів тоді, коли встановлюються внутрішньо предметні і міжпредметні зв'язки. Такі зв’язки сприяють розвитку зацікавленості до предмета, технічного мислення, професійного виховання учнів у процесі навчання. Міжпредметні зв'язки допомагають викладачам швидше і глибше залучити учнів до вивчення матеріалу, забезпечити взаємозв'язок одного предмета з іншим у темах, що мають однакове значення, привчити учнів до думки, що знання із спеціальних предметів та загальноосвітніх дисциплін становлять єдине ціле в їх майбутній професійній діяльності.

    Корисний матеріал зі встановлення зв'язку хімії з фізикою, електротехнікою матеріалознавством­ є в програмному матеріалі шкільного курсу хімії. В курсі матеріалознавства учні вивчають властивості металів і сплавів, тому, починаючи вивчення теми ” Металічні елементи та їхні сполуки ” в курсі хімії, слід звернути увагу на структуру металів, їх фізичні властивості. Для встановлення між предметних зв'язків при вивченні цієї теми можна запропонувати такі запи­тання:

1. Що обумовлює пружність, міцність, пластичність, твердість, корозійну стійкість, в'язкість металу?

2. Чи можна нитку розжарювання електролампочок виготовляти з міді, а елек­тричний дріт, що підводить струм, - з вольфраму?

    Вивчаючи тему ”Прості речовини, неметали”, важливо вказати учням на практичне застосування вуглецю у хіміко-термічній обробці сталі.

1. Які способи обробки сталі застосовують з метою покращення якості сталі?

2. Які властивості сталі змінюються при насичені вуглецем?

Учні більш детально дадуть відповідь, опанувавши знання із технології ме­талів.

   При вивченні теми ”Склад і властивості нафти. Застосування нафтопродук­тів” слід звернути увагу учнів на одержання мастильних матеріалів та на їх практичному застосуванні у виробництві.Слід вказати, що нафтові мастила діляться на три групи:

1.  Мастила для високовольтних трансформаторів і високовольтних вимикачів.

2.  Кабельні мастила, що застосовуються для просочення паперової ізоляції високовольтних кабелів.

3.  Конденсаторні мастила, що застосовуються для просочення паперо­вої ізоляції конденсаторів.

   Цей матеріал викликає в учнів професійний інтерес до процесів, які вивча­ються на уроках хімії. Оскільки інтерес учнів, що бачать своє майбутнє у робітничій професії, в основному направлений на оволодіння основами спеціальності, навчальний матеріал лише тоді захоплює їхню увагу, коли вони знають його практичну значимість.

   Однією із форм здійснення зв'язків хімії з виробництвом є розв'язання задач із виробничим змістом. Вміло підібрані і складені задачі з виробничим змістом при продуманій ме­тодиці розв'язання відіграють велику роль в одержанні учнями міцних знань із предмету. На прикладі розв'язання цих задач разом із теоретичними знаннями вони глибше усвідомлюють практичну цінність хімії в освоєнні своєї майбутньої професії, бо формування хімічних понять у них відбувається на основі кон­кретних прикладів, взятих з життя чи виробництва. Учні знайомляться з елементами технічного розрахунку, переконуються у тому, що знання з хімії допомагають вирішувати їм практичні задачі. Задачі з виробничим змістом можна використовувати на всіх етапах уроку: у самостійній та індивідуальній роботі, при закріпленні матеріалу, який вивчається, при  поясненні нової теми, при перевірці і обліку знань тощо.

   Тема ” Металічні елементи та їхні сполуки” у хімії тісно пов'язується із спеціальними предметами майбутніх мулярів та штукатурів, особливо при вивченні теми ”Карбонатна кислота, солі карбонатної кислоти,їх поширення та застосування”. Після вивчення теми учні можуть дати відповідь на запитання:

1.Яке хімічне перетворення відбувається з негашеним вапном у нових цегляних будівлях ? Чому, доки не закінчиться процес робіт, стіни залишаються сірими ? На підтвердження своєї відповіді наведіть рівняння реакції.

2. На складі була пошкоджена партія алюмінієвих деталей через те, що проводили побілку гашеним вапном, а деталі не були захищені від випад­кових крапель. Чим пояснити руйнування деталей? Напишіть рівняння окисно - відновних реакцій, що відбуваються при цьому.

    У темі ” Будівельні матеріали: скло, цемент, бетон, їх використання ”   можуть бути використані такі типи задач:

- Задачі типу: «Обчислення за хімічними рівняннями маси одного з добутих продуктів за масою вихідної речовини, що містить певну кількість домішок».

1. Обчисліть масу негашеного вапна, що утвориться при випалюванні 1 кг вапняку, масова частка домішок у якому становить 25%.

- Задачі типу: «Обчислення виходу продукту реакції у відсотках від теоретично можливого».

 1. Обчислити масу негашеного вапна, яка необхідна для одержання 35 кг гашеного вапна, якщо масова частка виходу становить 75% від теоретично можливого.

- Задачі типу: «Обчислення за термохімічними рівняннями».

1. При «гасінні» 14кг вапна виділилось 16720 кДж теплоти. Складіть термохімічне рівняння реакції.

   Хімія - наука експериментально-теоретична, вона має широкі можливості для розвитку пізнавальних можливостей учнів. Експерименти завжди прово­дяться із визначеною метою - для спостереження речовин, вивчення їх влас­тивостей.

Під час експерименту учні спостерігають, порівнюють вихідні речовини і продукти, аналізують зміни,що пов’язують між собою окремі частини досліду, роблять висновки. Проведення дослідів формує в учнів експериментальні навички, що мають велике практичне значення: навички уявного експеримен­ту, навички конструювання, проектування, складання приладів, виконання різних фізико-хімічних операцій, вміння спостерігати, фіксувати дані і роби­ти  висновки з них. Експериментальні задачі, які розв'язуються на уроках хімії, як і розрахун­кові, можуть мати виробничий зміст. Кожна задача являє собою закінчене завдання, вона може бути використана у будь-якій частині уроку. Ускладнені задачі і вправи вимагають від учнів знань матеріалу кількох тем. У цих задачах також може прослідковуватися виробничий зміст..

   Висновок. Розвиток особистості забезпечується системністю знання, а системність, у свою чергу, - взаємозв'язком знань а взаємозв'язок знань з різних предметів є однією з найважливіших умов підвищення рівня узагальненості знань і ефективності процесу навчання і виховання цілісної особистості. Наявність взаємозв'язку знань з різних предметів в процесі навчання значно підвищує якість засвоєння знань і умінь учнями, сприяє формуванню їх світогляду і наукової картини світу. Розв'язання задач із виробничим змістом сприяє підвищенню зацікавленості до предмету, дозволяє здійснювати індивідуальний підхід до учнів. У результаті цього знання стають міцнішими, засвоюються свідомо. Отже здійснення міжпредметних зв'язків у професійно -технічних навчальних закладах є однією з умов підвищення якості підготовки майбутніх кваліфікованих робітників.

   Література

1. Махмутов М.И., Шаркизянов А.З. Учебный процесс с использованием межпредметны связей в среднем ПТУ – М.: Высш. шк. 1985.

2. Елисеев А.Ф. Межпредметные связи между общеобразовательными и специальными предметами. – Києв: Вища школа, 1978.

3. Дубинчук О. С. Дидактичнi основи профiлювання природничо-науко­вої підготовки учнів професiйно-технiчних училищ // Педагогіка. – К.: Освіта, 1993

4. Хомченко Г. П., Хомченко І. Г. Задачі з хімії для вступників до вузів. – Київ: Вища школа, 1991.

5. Романишина Л. М., Романишин Т. В., Свідерська Л. П., Грицюк А. С. Збірник задач з хімії. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 1999.

Шклярук Л.В.

Из опыта использования межпредметных связей при решении задач с производственным содержанием на уроках химии

В статье рассказывается об опыте использования межпредметных связей на уроках химии. Приведены примеры задач производственного направления и рекомендации по их использовании.

Shklyaruk  L .V.

Experience of using interdisciplinary connections in solving production contenned sums in chemistry lessons.

The article tells about the experience of using interdisciplinary connections in chemistry lessons. Examples of sums with professional direction and recomendations of  their using are exemplified.